|  |  Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Львівський національний медичний університет

Кафедра неврології

Електронна адреса Друкувати PDF


АДРЕСА

79010, м. Львів, вул. Некрасова, 4

тел. +38 (032) 276 93 25, 2368 297, 2368 397, 2368 261, 2368 326

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ


 

ЗАВУЧ КАФЕДРИ - к.мед.н., доц. Король Г.М.

ШТАТ КАФЕДРИ

  • Завідувач кафедри
  • Відповідальна за навчальну роботу – к.мед.н., доц. Король Г.М.
  • Відповідальний за наукову роботу – к.мед.н., доц. Матвієнко Ю.О.
  • Відповідальна за лікувальну роботу – к.мед.н., доц. Боженко Н.Л.
  • Д.мед.н., проф. Негрич Т.І.; Д.мед.н., проф. Шевага В.М., к.мед.н., доц. Малярська Н.В.; к.мед.н., доц. Боженко Н.Л.; д.мед.н., асист. Мар’єнко К.М.; к.мед.н., асист. Шоробура М.С.; асист. Вівчар Р.Я.; ст. лаборанти, Івасюк Г.М., Самолюк В.А., Ткачук Л.Й., ст. лаборант - Кирилюк С.Я.

Педагогічне навантаження виконують 10 викладачі, з яких - 2 професори, 5 доцентів, 3 асистенти і 1 асистент без наукового ступеня.

Характеристика навчальної бази з дисципліни «Неврологія»:

Основними спорудами кафедри є: приміщення неврологічного корпусу Львівської обласної клінічної лікарні (кабінети зав. кафедри - 1, проф. - 1, доцента-завуча - 1, доцентів - 3, ст. викл. - 1, кабінет для проведення функціональної діагностики - 1, лаборантська - 1, склад матеріальних цінностей – 1.

НАВЧАЛЬНА РОБОТА

Предмет "Нервові хвороби" на кафедрі вивчають студенти IV курсу медичного факультету за спеціальністю «Лікувальна справа» (7.110101), «Педіатрія» (7.110104) і «Медико-профілактична справа» (7.110105) (академічних годин – 135, що складає 4,5 кредитів ECTS, з них 20 годин лекцій, 70 годин практичних занять, 45 годин самостійної роботи). Дисципліна структурована на 2 модулі: №1 «Загальна неврологія» і №2 «Спеціальна неврологія». Також предмет «Нервові хвороби і нейростоматологія» вивчають студенти IV курсу стоматологічного факультету за спеціальністю «Стоматологія» (7.110106) (практичні заняття — 30 год., лекції — 6 год., самостійна робота — 18 год.).

При кафедрі діє студентський науковий гурток (керівник - доц. Малярська Н.В.), учасники якого регулярно обстежують тематичних хворих, беруть участь у загально-університетських студентських конференціях, загальноукраїнських олімпіадах з неврології. 

НАУКОВА РОБОТА:

Темою наукової роботи кафедри є "Клініко-патогенетичні особливості хвороб нервової системи різного ґенезу (розсіяний склероз, епілепсія,
вертеброневрологічні патології, хвороба Паркінсона) в мешканців Західноукраїнського регіону". Державний обліковий номер - 0109U000018
Термін виконання - 2013-2017 рр.

НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

  1. Здійснити клініко-епідеміологічну характеристику обстежених хворих на розсіяний склероз (РС) з урахуванням екологічної забрудненості територій їх проживання.
  2. Визначити особливості дебюту, ремітуючо-рецидивуючого (РР), первинно (ПП) та вторинно-прогресуючого (ВП) типів перебігу РС залежно від стану забруднення навколишнього середовища.
  3. Дослідити вплив імуноглобулінів, виділених із плазми крові хворих на РС, на життєздатність імунокомпетентних клітин.
  4. Оцінити діагностичне та прогностичне значення каталітичної активності абзимів плазми крові хворих на РС, зокрема їх здатність руйнувати основний білок мієліну (ОБМ) та ДНК.
  5. Оцінити прогностичну роль визначення цитотоксичної активності імуноглобулінів, виділених із плазми крові хворих на РС, в ефективності патогенетичного лікування цього захворювання.
  6. Дослідити клінічні, рентгенологічні і нейровізуальні особливості у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу (НППОХ) в динаміці лікування і проаналізувати їх значущість в формуванні неврологічних синдромів.
  7. Вивчити і оцінити вміст ряду мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та їх динаміку в процесі лікування у хворих з НППОХ.
  8. Вивчити забезпеченість жиророзчинними вітамінами А та Е та їх динаміку в процесі лікування хворих з НППОХ.
  9. Дослідити кореляційні звязки вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк), жиророзчинних вітамінів (А та Е) та їх патогенетичне значення при НППОХ шляхом використання методів факторного та дискримінантного аналізу.
  10. Удосконалити лікувальну тактику при НППОХ, враховуючи стан мікроелементного забезпечення організму та його патогенетичне значення.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ КАФЕДРИ

  1. Встановлено, що серед зовнішніх факторів ризику розвитку РС важливе значення мають екологічні характеристики зони проживання хворих. Виявлено, статистично вірогідну перевагу таких несприятливих клінічних характеристик РС, як церебро-спінальна форма (Р<0,05), вторинно-прогресуючий тип перебігу (Р<0,01), тяжкий ступінь прояву патологічного процесу (Р<0,05) у хворих, які проживають на забруднених грунтах порівняно із чистими.
  2. Забрудненість грунтів, відіграє хоча і не провідну, але вагому роль у появі перших симптомів РС, викликаючи їх тривалий (у 63,0% хворих) і тяжкий (у 64,16% хворих) перебіг, інсультоподібний темп входження у дебют цього захворювання (18,5%) поряд із сповільненим виходом з нього (61,27%). При РР РС має місце статистично вірогідна перевага пацієнтів із рецидивами середньої тяжкості (23,12%) при мінімальній кількості пацієнтів із їх легкими проявами (2,31%); з поступовим (14,45%) або сповільненим (18,49%) темпами виходу з рецидивів; з одномоментною появою симптомів та синдромів при входженні в рецидив у жителів екологічно забруднених (10,4%) порівняно з жителями екологічно чистих (2,3%) районів Львівської області. Не виявлено суттєвих відмінностей між клінічним перебігом вторинно-прогресуючого і первинно-прогресуючого РС залежно від екологічної ситуації, зокрема, забруднення грунтів у межах Львівської області, що вказує на існування інших екзо- і/або ендогенних факторів ризику розвитку РС при наявності генетичної схильності до цього захворювання. Водночас, ці два типи перебігу РС у межах нашої області носять низку несприятливих клінічних особливостей, які і визначають злоякісність його перебігу у західному регіоні України.
  3. Препарати IgG плазми крові хворих на РС володіють нижчою цитотоксичною активністю щодо Т-клітин (лінія МТ-4), а деякі з них навіть стимулюють ріст цих клітин, у порівнянні з IgG клінічно здорових донорів. Загибель Т-клітин під дією препаратів IgG відбувається шляхом апоптозу. Отримані дані вказують на підвищену стійкість до апоптозу автореактивних Т-клітин при РС, що корелює із посиленням автоімунного процесу при цьому захворюванні. Виявлено кореляцію між низькою цитотоксичною активністю абзимів виділених із плазми крові хворих на РС щодо Т-лімфоцитів і ступенем тяжкості цього захворювання.
  4. IgG, очищені із плазми крові хворих на РС, володіють здатністю руйнувати ОБМ, хоча в окремих хворих рівні цієї активності суттєво відрізняються. Ензиматичні властивості імуноглобулінів значною мірою залежать від індивідуальних клінічних характеристик РС, зокрема, його довготривалості, типу перебігу, ступеня тяжкості та стадії патологічного процесу. У плазмі крові окремих хворих на РС присутні абзими, здатні гідролізувати не лише ОБМ, але й ДНК, хоча поява таких абзимів при захворюванні на РС не є масовим явищем.
  5. Препарат імуномодулюючої дії Бетаферон сприяє ініціації апоптичних процесів в автореактивних Т-лімфоцитах значної частини хворих на РС, гальмуючи, таким чином, автоімунні реакції, характерні для цього захворювання. Показано, що зменшення кількості загострень у хворих на РС, повний вихід із них, зменшення тяжкості РС в процесі такого лікування корелює із зростанням цитотоксичної активності IgG плазми крові хворих на РС та їх здатністю індукувати апоптоз автореактивних Т-клітин.
  6. При визначенні прогнозу РС необхідно враховувати стан екологічної забрудненості територій проживання хворих. З прогностичною метою рекомендовано ретельне вивчення анамнезу хвороби та клінічних особливостей різних типів його перебігу за допомогою спеціально розробленої Інститутом неврології, психіатрії та наркології АМН України анкети-опитувальника.
  7. Для діагностики ступеня тяжкості і характеру перебігу РС рекомендується комплексне клінічне та імунобіологічне дослідження цитотоксичної активності IgG плазми крові хворих. Низька цитотоксична активність абзимів, виділених із плазми крові хворих на РС, вказує на несприятливий прогноз цього захворювання.
  8. Враховуючи ініціюючу дію апоптичних процесів в автореактивних Т-лімфоцитах у хворих на РС, лікованих Бетафероном, рекомендується застосування цього препарату як засобу вибору при РС. Показник цитотоксичної активності IgG плазми крові можна використовувати як прогностичний тест оцінки ефективності проведеного лікування РС.
  9. У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної медичної проблеми - уточнення патогенетичних механізмів та вдосконалення лікувальної тактики при НППОХ, базуючись на даних багатофакторного клініко-параклінічного обстеження, яке включало вивчення вмісту мікроелементів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк) та жиророзчинних вітамінів (А і Е) у хворих з НППОХ та їх динаміку в процесі лікування.
  10. У хворих з НППОХ виявлено порушення в обміні міді, цинку та кобальту, вміст яких у крові обстежених пацієнтів достовірно (p<0,01) відрізнявся від показників в контрольній групі, що вказувало на їх участь в патогенезі неврологічних порушень при остеохондрозі хребта.
  11. Вміст заліза та марганцю, а також жиророзчинних вітамінів А та Е у сироватці крові хворих з НППОХ достовірно не відрізнялись від норми, що вказувало на збереження їх метаболізму в умовах зазначеної вертебральної патології.
  12. У динаміці перебігу захворювання важливе значення мав комплекс факторів, який включав (в порядку зменшення значущості): больовий синдром (за ВАШ), коефіцієнт симптому Ласега, біль у спині (за опитувальником МакГілла), напруження поперекових м’язів, рівень кобальту, міді, заліза та цинку. Дані динаміки зазначеного комплексу показників, дозволяючи уточнити індивідуалізовані значення класифікаційних функцій, сприяють удосконаленню діагностики та вибору схеми лікування.
  13. За результатами дискримінантного аналізу виявлено кореляційну залежність даних обстеження за ВАШ, НПМ, показника больового синдрому у спині за шкалою МакГілла (Д та РІБ) та коефіцієнту симптому Ласега з приналежністю до групи корінцевих чи рефлекторних синдромів.
  14. Порушення вмісту МЕ в організмі хворих з НППОХ є основою для корекції його вітаміно-мінеральними комплексами. Призначення препарату Вітирон позитивно вплинуло на лікування больового синдрому при остеохондрозі хребта, що дозволяє рекомендувати його для застосування у комплексному лікуванні НППОХ. Позитивна клінічна динаміка під впливом лікування опосередковано вказує на участь вітаміну Е в саногенезі при НППОХ
  15. За даними факторного аналізу встановлено вплив на перебіг НППОХ принаймні шести латентних факторів, які охоплювали понад 72% сукупної дисперсії даних, серед яких найбільш суттєвим виявилось саме поєднання наступних факторів: наявності болевого синдрому, характеристики показників болю у нозі (за опитувальником МакГіла) як до, так і після лікування, та вміст досліджуваних мікроелементів в сироватці крові.
  16. На основі проведених комплексних обстежень було розроблено патогенетично-обгрунтовані терапевтичні програми для хворих з НППОХ. Для підвищення ефективності лікування рекомендовано включення до базисного лікування вітамінно-мінеральних комплексів, які містять жиророзчинні вітаміни А та Е і МЕ (Co, Cu, Fe, Zn, Mn), що призначаються 30 днів у дозі вітамін А – 3333 МО, вітамін Е – 2 мг; залізо – 30 мг, мідь – 0,45 мг, марганець – 0,5 мг, цинк – 0,5 мг на добу.

ЛІКУВАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Кафедра неврології знаходиться на базі неврологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Відділення розраховане на 75 ліжок, з них 6 ліжок - палата інтенсивної терапії. У відділенні функціонує кабінет реабілітаційного лікування та кабінет функціональної діагностики, в якому працюють тільки співробітники кафедри, проводячи обстеження (ЕЕГ, ЕхоЕГ, РеоЕГ) не лише хворим базового, але і інших відділень обласної лікарні, а також обласної консультативної поліклініки, а за необхідності- з інших медичних установ Львова та області.

Відділення є організаційно-методичним центром для неврологічної служби області. З метою підвищення якості роботи складаються плани основних організаційних заходів роботи як у відділенні, так і в області в цілому. Згідно цих планів проводяться семінари, конференції, присвячені актуальним проблемам неврології.

Проводяться щомісячні засідання товариства з регулярним запрошенням провідних фахівців-неврологів України і закордонних лекторів з виголошенням доповідей з найбільш актуальних проблем неврологічної науки. За 2011 рік проведено 9 засідань.

У відділенні і на кафедрі функціонують обласні центри розсіяного склерозу (керівник - проф.Негрич Т.І.), екстрапірамідних захворювань (керівник - ординатор, к.м.н. Федоришин Л.В.), обласний протиепілептичний центр (керівник - доц. Мар’єнко Л.Б.).

Лікарі-ординатори відділення та асистенти, доценти забезпечують цілодобові чергування у відділенні. Лікарі вищої категорії, асистенти та доценти виїжджають в райони області по лінії санавіації Щотижня проводиться обхід завідувача кафедри проф. Пшика С.С., завідувача відділенням Саноцького Я.Є. Доценти кафедри мають закріплені за ними палати, де також проводяться щотижневі обходи, а за необхідності - негайні консультації хворих.Під час обходів корегується алгоритм обстеження хворих, тактика їх лікування, контролюється правильність формулювання діагнозів, ведення медичної документації.

Крім того, проводяться ранкові наради, двічі на місяць - науково-практичні конференції з розбором важких в діагностичному плані хворих, розглядом смертних випадків, що стались у відділенні.

Асистенти мають закріплені палати і ведуть по 3-4 хворих. Лікарі-ординатори та асистенти мають також закріплені за собою відділення обласної клінічної лікарні для консультативної роботи.

Робота у відділенні проводиться згідно затвердженого керівництвом лікарні та кафедри планом, щоквартально аналізується робота кожного лікаря та асистента. Річні звіти з лікувальної роботи обговорюються за участю всіх співробітників відділення та кафедри.

В 2012 році у відділенні було проліковано 2204 хворих., з них працівниками кафедри - 302 пацієнтів, що складає 13.7 %.

Завідувач кафедри, професор Пшик С.С. - голова Львівського обласного товариства неврологів, член атестаційної комісії з неврології Головного управління охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

Професор Негрич Т.І. - керівник обласного центру розсіяного склерозу, член комісії МОЗ України по Західному регіону з проблем розсіяного склерозу. Член етичної комісії Львівської обласної клінічної лікарні.

Доцент Мар’єнко Л.Б. - керівник Львівського обласного протиепілептичного центру, член Європейської Академії Епілепсії, сертифікований лектор Академії, член підкомісії по Східній Європі Європейської ради Міжнародної протиепілептичної Ліги, член Української протиепілептичної Ліги. Віце-президент Української Асоціації клінічних нейрофізіологів.

Доцент Король Г.М.- член неврологічної лікарської комісії по огляду рекрутів ЛОКЛ. Член обласної лікарської експертної комісії по зв’язку захворюваності з умовами праці.Голова комісії по огляду студентів санаторію-профілакторію ЛНМУ ім. Д.Галицького. Експерт-невролог Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Асистент Мар’єнко К.М.- член Української протиепілептичної Ліги

Лікувально-діагностична і консультативна робота

Вища категорія складності

І група складності

ІІ група складності

1.Використання з терапевтичною метою у хворих на розсіяний

склероз нових препаратів модифікуючого спрямування

(ребіф, бетаферон, копаксон) та вивчення їх впливу на перебіг захворювання - (проф. Негрич Т.І., керівник обласного центру розсіяного склерозу, ас. Пшик Р.С., ас. Шоробура М.С.)

2.Використання у хворих на епілепсію нових протиепілептичних

препаратів (бріварацетам, перампанель, еслікарбазепін з вивченням їх фармакокінетики, клінічної ефективності та безпечності (доц. Мар’єнко Л.Б. – керівник обласного протиепілептичного центру)

3.Вивчення нових препаратів для лікування хвороби Альцгеймера (доц. Мар’єнко Л.Б., доц.Боженко Н.Л., ас. Мар’єнко К.)

1.Проведення електроенцефалографічного дослідження головного мозку з топографічним картуванням – доц. Мар’єнко Л.Б.

2.Проведення реоенцефалографії – ст.лаб. Самолюк В.А.

3.Проведення ехоенцефалоскопії (ст. лаб. Самолюк В.А., ст. лаб. Івасюк Г.М.)

4.Лікування методом мануальної терапії – проф. Пшик С.С.

5.Лікування з допомогою методики акупунктури (проф. Пшик С.С., доц. Король Г.М.)

 

1.Проведення блокад при хворобах периферійної нервової системи

2.Проведення з діагностичною і лікувальною метою люмбальних пункцій

 

В проведенні профілактичних оглядів приймала участь доц. Король Г.М. - оглянула 80 осіб. Студенти і інтерни приймають участь в консультаціях хворих, інтерни чергують з лікарями по відділенню. Кількість ліжок базового неврологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні – 75. За працівниками кафедри закріплено 8 ліжок. Проведено експертних оцінок історій хвороби – 19.

Кожного семестру проводиться аналіз лікувальної роботи працівників на засіданні кафедри.

В 2012 році проведено 3 тренінгових семінари у Львові, Дніпропетровську, Харкові для неврологів і дитячих неврологів західного, центрального і південного регіонів України (загальна кількість учасників - 125 осіб) з питань діагностики та лікування епілепсії з виданням міжнародного сертифікату Європейської Академії Епілепсії та присвоєнням кредитних очок учасникам тренінгів (організатор - доц.Мар’єнко Л.Б.). Доц.Боженко Н.Л. прочитала 4 лекції з сучасних методів лікування неврологічних захворювань для лікарів-неврологів Львівської області (в тому числі і на засіданнях Львівського обласного товариства неврологів), доц. Мар’єнко Л.Б. - 3 лекції, доц. Малярська - 2 лекції, доц. Матвієнко Ю.О.- 4 лекції, доц. Король Г.М.- 2 лекції, ас. Мар’єнко К.М. - 1. Всього – 16 лекцій.

Щорічно згідно графіка проводяться міжрайонні та обласні конференції, щомісяця- засідання обласного товариства неврологів.

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ:

Одержані наукові результати широко висвітлені в 70 (в тому числі - 11 в закордонних виданнях) наукових публікаціях, з яких 20 - в журналах ВАК України, 33 – в матеріалах доповідей на конференціях різного рівня. Отримано 8 актів впровадження результатів досліджень. За останній рік на кафедрі випущені 20 статей, 1 посібник.

Посібники

  1. Мар’єнко Л.Б., Мар’єнко К.М. Щоденник нападів (інформація для спеціаліста). – Київ: Вид. Янссен-Силаг, 2009. – 16 с.
  2. Матвієнко Ю.О. Паркінсонізм-плюс (посібник для лікарів-неврологів). – Львів: Медицина світу, 2009. – 64 с.
  3. Y. Matviyenko, S. Pshyk, L. Mar’yenko. Selected tests, questions and clinical cases in neurology for the English-speaking students. – Lviv, 2010. – 104 p.
  4. Матвієнко Ю.О. Первинні болі голови у практиці загального лікаря. – Львів: Медицина світу, 2012. – 92 с.
  5. Пшик С.С., Король Г.М., Матвієнко Ю.О. та ін. Модуль 1 «Загальна неврологія». Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів IV курсу медичного факультету вищих медичних учбових закладів III-IV рівнів акредитації. – Львів, 2011. – 100 с.
  6. Пшик С.С., Король Г.М., Матвієнко Ю.О. та ін. Модуль 2 «Спеціальна неврологія». Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів IV курсу медичного факультету вищих медичних учбових закладів III-IV рівнів акредитації. – Львів, 2011. – Ч.1. - 86 с.
  7. Пшик С.С., Король Г.М., Матвієнко Ю.О. та ін. Модуль 2 «Спеціальна неврологія». Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів IV курсу медичного факультету вищих медичних учбових закладів III-IV рівнів акредитації. – Львів, 2011. – Ч.2. - 86 с.

Монографії

  • Марьенко Л.Б. Выбор противоэпилептических препаратов при впервые диагностированнной эпилепсии // Современная эпилептология. Под ред. Гусева Е.И., Гехт А.Б. (2-е изд.). – Москва: АПКИППРО, 2011. – С.457-474.

ГРОМАДСЬКА ТА ВИХОВНА РОБОТА

Викладачі кафедри є кураторами академічних груп 4 курсу стоматологічного факультету. Документація і розклад занять розроблені у відповідності до вимог. Робота з групами проводиться викладачами, звіти яких що місяця заслуховуються на засіданнях кафедри, про що свідчать протоколи засідань. Викладачами проведено понад 150 виховних заходів зі студентами факультету та взято участь практично у всіх заходах факультетського та загальноуніверситетського рівня.

 

-->